Проблеми із психічним станом, які можливі після перенесення важких травм!

Посттравматичний стресовий розлад. Людина ще дуже яскраво переживає деталі травматичного досвіду, відчуває, ніби переживає події знову, хоча в теперішніх обставинах вона об’єктивно безпечна. Або людині сниться травматичний досвід у страшних снах. У той же час вона уникає всього, що нагадує їй про травматичний досвід. Людина почувається надзвичайно невпевнено, швидко лякається. ТРИВОГА. Все навколо або певні конкретні ситуації людину надзвичайно хвилюють. Вона може відчувати напади тривоги – панічні атаки. Занепокоєння супроводжується сильними фізіологічними реакціями (підвищене серцебиття, пітливість, напружені м’язи, утруднення дихання, біль у грудей тощо). Людина втомлюється від негативних думок. ДЕПРЕСІЯ. Людина відчуває постійний сум, поганий настрій, втрату інтересу, енергії та активності. Їй тяжко зосередитися, швидко настає втома. Загострення проблем із психічним здоров’ям, пережитих до катастрофи, або інших проблем. «Як ми можемо подбати про здоров’я?» Травми та катастрофи сильно впливають на почуття контролю людей, їх здатність долати труднощі. Чим раніше людина знову відчує можливість хоч щось контролювати, піклуватися про себе, піклуватися про рідних, тим швидше вона відновить психологічну рівновагу. Через високе емоційне навантаження людині буває важко самостійно виконувати навіть найпростіші щоденні справи. Подбайте про своє харчування, намагайтеся висипатися, якщо є можливість, рухатися фізично. Якщо тільки дозволить ситуація, буде добре, якщо людина зможе відновити хоча б частину своєї щоденної рутини. Це допомагає відновити відчуття структурності та контролю. Промальовуйте свої сни. Це потрібно як для відновлення фізичних сил, так і для зменшення стресових реакцій. Заохочуйте відповідні стратегії подолання людського стресу (наприклад, прогулянки на свіжому повітрі) і уникайте шкідливих звичок (наприклад, вживання алкоголю). Пам’ятайте, що підтримувати і говорити про травматичний досвід нелегко, тому бережіть себе. Намагайтеся відчути свої межі і не втомлюватися. Спілкуйтеся. Якщо ви не знаєте, як діяти, зверніться до поради рідних або фахівців. Поділиться своїми важкими переживаннями з іншими!