Справжнє красномовство – це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба.
Франсуа де Ларошфуко
Під ораторським мистецтвом слід розуміти передусім високий ступінь майстерності публічного виступу, якісну характеристику ораторської мови, майстерне володіння живим словом. Оратор (від лат. oro – говорю) – особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу Основні етапи підготовки промов різних видів У свій час Платон зауважив, що “усяка промова має бути складена, наче жива істота, – у неї має бути тіло з головою й ногами, причому тулуб і кінцівки мають пасувати одне одному і відповідати цілому”. Відомо, що успіх промови залежить від старанності її попередньої підготовки. Таке попереднє опрацювання може відбуватися у формі обдумування теми промови або написання конспекту (у деяких випадках і цілого тексту), а також попереднього виголошення промови. Першим етапом такого творчого процесу стає вибір теми. Належить пам’ятати, що успішною промова буде у тому разі, якщо обрано актуальну тему. Назва теми має бути чіткою, конкретною і короткою, але має відображати зміст і обов’язково зацікавити слухачів. Від складу аудиторії залежить і вибір теми, манера поведінки, зовнішній вигляд, засоби виразності мовлення тощо. Другим етапом підготовки промови є добір матеріалу та його опрацювання. Для підготовки справді цікавої за змістом промови необхідно зібрати якомога більше відомостей, фактів, прикладів, ілюстративних матеріалів з обраної теми, використовуючи різноманітні джерела: офіційні документи, наукову та науково-популярну літературу, довідники, періодичні видання, результати соціологічних опитувань, а також власні знання та досвід. Наступний (третій) етап полягає в тому, що зібраний матеріал необхідно проаналізувати, систематизувати, осмислити, визначити, які саме відомості необхідно обов’язково використати у промові. Четвертим етапом підготовки промови є складання плану, який визначатиме порядок висвітлення матеріалу. Основні вимоги до виступу Насамперед, хороший виступ має логічну будову: початок, основну частину і закінчення. Не варто з перших слів викладати основну думку виступу, слухачів потрібно непомітно підвести до основної частини. І обов’язково зробити завершення (за допомогою короткого підсумку, цитати, жарту чи ін.). Також оратор повинен мати добре поставлений голос. Від цього значною мірою залежить успіх передачі змісту, спрямованого до слухачів. Неможливо передати глибину змісту, впливати на аудиторію емоційно й естетично слабким, монотонним голосом. Мова має бути збалансованою за темпом. Квапливість зазвичай спричинена боязкістю оратора. Млява мова теж неефективна, оскільки породжує байдужість до теми виступу. Дуже повільне читання призводить до ослаблення сприйняття: паузи, що виникають між словами, накладають на кожне слово додаткове смислове навантаження, а це утруднює сприйняття інформації. Зрозумілість мови виступу залежить від безлічі чинників: словникового складу, довжини пропозицій, синтаксичної складності мови, насиченості її абстрактними поняттями, іноземними і спеціальними термінами. Дуже важливо правильно вживати слова. Невідповідність слова, що вживається, його загальноприйнятому значенню або стилістичним нормам породжує у слухачів негативні емоції. Потрібно звернути увагу на те, що велика кількість слів-паразитів (“це”, “якийсь”, “цей самий”, “ось”, “так би мовити”, “значить”, “ну”, “як би” тощо) особливо часто з’являється тоді, коли лектор хвилюється. Емоційне напруження оратора спотворює його мову, що негативно діє на слухачів. Говоріть коротко. Ще стародавні ритори застерігали від довгих фраз, оскільки вони погано діють на слух аудиторії й на дихання оратора. Цицерон стверджував, що найбільше з достоїнств оратора – не тільки сказати те, що потрібно, але й не сказати того, що не потрібно. Немає потреби переконувати, що вислів: “Прийшов, побачив, переміг” кращий, ніж “Спочатку прийшов, потім побачив і після цього переміг”. Пам’ятайте! Люди запам’ятовують близько 10-30% того, що вони чують. Тому виступи, промови слід будувати виважено, не переобтяжуючи зайвою інформацією. Контакт зі слухачами, тобто спільність психічного стану оратора й аудиторії – найвищий прояв майстерності публічного виступу. Ставлення оратора до предмета промови, його зацікавленість, переконливість викликають у слухачів відповідну реакцію. Головні показники взаєморозуміння між комунікантами – позитивна реакція на слова оратора, зовнішнє вираження уваги у слухачів (їхня поза, зосереджений погляд, вигуки схвалення, усмішки, сміх, оплески), “робоча” тиша в залі. Перегляд відео «Приклад правильного і неправильного читання з листка під час публічного виступу», в якому показано особливості зорового контакту з аудиторією. https://www.youtube.com/watch?v=0pEyB4sXpl8 Щоб завоювати аудиторію, треба встановити з нею і постійно підтримувати зоровий контакт. Перед початком промови витримують невелику психологічну паузу – 5-7 секунд. Слід пам’ятати: якою б цікавою не була тема, увага аудиторії згодом притупляється. Її необхідно підтримувати за допомогою ораторських прийомів: а) прийом запитання – відповіді (оратор ставить запитання і сам на них відповідає); б) перехід від монологу до діалогу (полеміки) дає змогу залучити до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їхній інтерес; в) прийом створення проблемної ситуації; г) прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію міркувати. Можна використовувати такі прийоми, як посилання на власний досвід, що завжди цікаво слухачам. Одним із найактивніших прийомів вважають використання гумору, що дає змогу швидко завоювати аудиторію. Звичайно, для того щоб зацікавити людей, оратор повинен добре знати проблему, яка обговорюється. Розминка «Незвичайне оповідання» Завдання учням: написати коротке оповідання всі слова якого починаються на літеру «в». Зовнішній вигляд та особистість управлінця-оратора Інформацію про людину дає зовнішній вигляд та одяг. Саме зовнішній вигляд відповідає за такий важливий чинник, як перше враження Головна вимога до одягу – акуратність. Одяг повинен відповідати місцю, часу і характеру подій. Недоречні та невдалі для публічного виступу кольори одягу: – білий колір, оскільки через свою яскравість він кидає відблиски і візуально збільшує речі. Фахівці радять одягати замість білого світло-сірі або блакитні речі, оскільки вони не відволікають увагу на себе; – чорний колір, оскільки цей колір дуже контрастний для більшості відтінків шкіри, у багатьох людей асоціюється з трауром і може гнітюче діяти на психіку; – червоний і помаранчевий кольори, які вважаються абсолютно недоречними для публічних виступів, оскільки відволікають увагу, кидають відблиски на білки очей, шкіру і, як було раніше відмічено, спричинюють візуальну вібрацію; – невдалі також чисті жовтий і зелений кольори, які можуть надавати хворобливий відтінок шкірі людини. Найбільш вдалі для публічного виступу кольори одягу Один із найспокійніших кольорів – сірий. Цей колір найбільш доцільний, оскільки символізує спокій, довіру, успіх і авторитет. Синій колір і безліч його відтінків (крім бірюзового, ультрамарину та інших яскравих варіантів синього). Допустимі також деякі відтінки зеленого: нефритовий або оливковий, і відтінки червоного: колір червоного вина, бордо тощо. Практична частина: Вивчення досвіду виступів відомих ораторів. Порівняння успішних і неуспішних виступів. Джим Керрі, промова для випускників Університету Махаріші, травень 2014 року «Мій батько міг стати великим коміком, у нього були всі шанси. Але він сам не вірив, що це можливо і зволів зробити «безпечний вибір», – він став бухгалтером. А коли його звільнили (мені було 12 років), нам довелося щосили намагатися відновити колишній рівень життя. Я багато чому навчився у батька. Головний урок полягає в тому, що ми завжди встигнемо зганьбитися в тому, що нам не по душі. Так чому б не спробувати спочатку зробити те, що нам подобається?» «Ви можете продовжувати мріяти про прекрасне майбутнє і боятися уявних примар. Але по факту, все, що в нас є, наше життя – це те, що відбувається тут і зараз, це рішення, які ми приймаємо в цей момент. Важливо, чи засновані ці рішення на страху чи на любові. Багато з нас обирають шлях страху, замаскований під практичність. Наші мрії здаються нам недосяжними і безглуздими, тому ми навіть не сміємо просити у всесвіту про їх здійснення. Я – доказ того, що ви можете просити про виконання бажань». Демко Ірина, факультет економічних наук “Дружба” – жіночого роду Стародавній кавказький тост: Перевозить черепаха змію через річку і думає: “Якщо вкусить – скину”. А змія собі: “Якщо скине – вкушу”. Так піднімемо келихи за справжню жіночу дружбу! Я не вірю в існування жіночої дружби. А якщо вона і є, то не щира. Дружба передбачає граничну відвертість. Та я знаю багато випадків, коли сьогодні, здавалося, близькі подруги, а завтра на одну з них чекає зрада іншої. Гортаючи журнали, я не раз читала розповіді, схожі на цю: “Кращій подрузі довіряла, як самій собі. Дозволяла одягати свої речі, залишала у себе ночувати, ділилася з нею найпотаємнішим, не приховуючи жодного секрету. А вона виявилася справжньою злодійкою! Вкрала не одежу і не гроші, а мій імідж. …” Заздрість, нещирість, підступність – все це рано чи пізно виявляється в жіночій дружбі. Не витримує вона зазвичай і випробувань: “найкращі подруги” з часом перетворюються на суперниць. Так, приховане суперництво між подругами – мабуть, найхарактерніша і найяскравіша риса жіночої дружби. Можливо, моя невіра пов’язана з власним гірким досвідом. Але як показало моє опитування, в існування справжньої жіночої дружби вірить лише 38% опитаних, а – 62% вважають її міфом. Можливо, це просто випадковість? А вам багато траплялося прикладів справжньої жіночої дружби? Яка з промов є більш успішною і чому? Підсумки: отже, успішна промова залежить від багатьох факторів: підготовки до виступу, логічності у побудові промови, використання цікавої інформації, гумору, лаконічності, контакту з аудиторією і навіть від зовнішнього вигляду оратора. Тому не варто легковажно ставитись до свого виступу. Ключ до хорошої промови – ретельна підготовка та тренування. Вправа «Запитання до себе»- Що нового я сьогодні дізнався (-сь)?
- Де я можу застосовувати дані знання?
- Яка інформація мене сьогодні здивувала?
