Як допомогти собі справитись з тривогою?

У нашому житті існує безліч причин для тривог. Нині маємо ще одну – пандемія коронавірусу. Для початку варто розібратись, що ж таке тривога. Тривога – це коли людина переживає суб’єктивне відчуття загрози її існуванню. Йдеться необов’язково про загрозу життю. Під загрозою (реальною або уявною) може опинитися усе, що людина вважає цінним: життя рідних, улюблена справа, важлива річ. Проявляється вона зазвичай підвищеним серцебиттям, пітливістю, втратою або навпаки, підвищенням апетиту, погіршенням сну, нав’язливими думками, не можливістю сконцентруватись на певній справі.  Причини тривоги зазвичай не усвідомлюються, але вона поперджує участь людини в потенціально шкідливій поведінці, чи стимулює її до дій з підвищення ймовірності благополучного закінчення подій. Однак, коли тривога настільки сильна, що заважає у повсякденному житті варто звернути на неї увагу. Саме тому першим кроком до зменшення тривоги (саме зменшення, а не повного її подолання, оскільки, відсутність тривоги є також шкідливим станом для людини) є усвідомлення причин тривожного стану. Для цього варто відповісти на декілька запитань: 1) Які думки викликають у мене занепокоєння? 2) Що я роблю перед тим як починаю відчувати тривогу? (можливо, передує перегляд новин чи розмова з друзями). Визначивши причини переходимо до зменшення їх впливу: на кожну «тривожну» думку пишемо список того, що найгірше може статись (хтось з сім’ї захворіє, почнуться фінансові проблеми і т.д). Як з різновидів виконання вправи можна доводити ситуації до абсурду (наприклад, у світі більше не залишиться гречки, у світі не залишиться жодної людини у якої можна буде позичити гроші). Далі прописуємо, які будуть наші дії у кожній з ситуацій. Дії мають бути конкретні (не просто «піклуватимусь», а «триматиму зв’язок з лікарем, забезпечу хворого індивідуальними засобами гігієни та посудом, регулярно провітрюватиму  та зволожуватиму приміщення»). Рекомендую, виконувати ці невеличкі вправи письмово. Якщо вдалось відслідкувати певні події, що призводять до підвищення рівня тривоги, є сенс переглянути чи можна якось уникнути їх впливу. Можливо, варто один раз на день дивитись новини, а не кожну годину. Наступний крок, навчитись відслідковувати початок тривоги.  Варто частіше звертати увагу на свій стан, задавати собі запитання «що я зараз відчуваю?».  Як тільки Ви відчуєте тривогу можна перечитувати свій список дій, використовувати методи, що допомагають знизити тривожний стан. Для когось це прибирання, для когось ? гра з дітьми, важливо знайти свій метод для заспокоєння. Пам’ятайте, що як би Ви не приховували свій стан від дітей чи близьких, але оточуючі, особливо діти, відчувають Вашу напруженість і певним чином «заражаються» нею. Що може проявлятись у порушенні сну, зниження активності та апетиту. Тому, навчаюсь правильно реагувати на свої емоції Ви даєте безцінний приклад для своїх дітей та близьких тверезо мислити у будь-якій ситуації.