Коли в гості завітала лінь

Швидкий темп нашого життя змушує рухатись в перед без права зупинятись. Дитина має бути постійно чимось зайнята і в будні, і на вихідні. І ось одного дня ви помічаєте, що вона замість того, щоб грати на скрипці, лежить і переглядає годинами соціальні мережі, бо в гості завітала лінь. Що ж це за гостя і чому вона приходить?

Лінь — це відсутність мотивацій для вчинків, активної поведінки. 

Причини відсутності мотивації до діяльності:

  • втома (емоційне та фізичне перевантаження);

Біолог-еволюціоніст Джон Медіна виявив, що лінь пов’язана з нашою генетикою. І розглядає лінь як природний механізм регуляції активності на зразок будильника. Цей “будильник” складає розклад відпочинку і активності і посилає нам сигнали. А сама програма будильника закладена в генах. 

  • наслідки стресу або ознака прихованої депресії, про що свідчить тривале зниження активності у всіх сферах життя, зниження або посилення апетиту, погіршення сну, знижений настрій;
  • соматичні захворювання;
  • завищені вимоги без врахування можливостей дитини;
  • висміювання результатів діяльності та самої дитини, порівняння її з іншими;
  • заміщення інтересів дитини своїми інтересами;
  • нетерплячість батьків і припинення спроб самостійності дитини;
  • тривога дитини, страх невдачі;
  • спосіб привернути увагу або протест;
  • стиль життя батьків (батькам, які самі нічим не цікавляться буде важко мотивувати дитину);
  • особливості вікового періоду (для підліткового віку є типовим зниження активності, оскільки в цей період вони занурюються в себе і перед ними стоїть завдання відповісти на питання «Хто я?»);
  • особливості нервової системи (якщо дитина з дитинства повільна і малорухлива).

 

Важливо зрозуміти, що лінь це не завжди погано (оскільки, інколи це спосіб захиститись від ситуацій, що можуть загрожувати психічній рівновазі, також коли ми лінуємось ми відпочиваємо, і звичайно, розвиваємо свою уяву цікавими фантазіями…адже коли нам ще пофантазувати?).

Але якщо відсутність мотивації до діяльності тривала, то варто звернути на це увагу, адже таким чином дитина сигналізує батькам та педагогам, що з нею щось відбувається. І тоді вже варто діяти відповідно до причини, що викликала зниження активності.